SUNDAY READINGS

(still in ß testing...)

 

    Home

Читання на 23 вересня 2018p. / Readings for September 23, 2018

18-а Неділя по Зісланні Св. Духа / 18th Sunday after Pentecost

Апостол
(2 Кор 9:6-11)


Браття, хто скупо сіє, скупо буде жати; хто ж щедро сіє, той шедро жатиме. Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо. А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне, та щоб вам ще й зосталось на всяке добре діло, як написано: “Розсипав, дав убогим; праведність його перебуває вічно.”
Той, хто достачає насіння сіячеві, додасть і хліб на поживу, і примножить ваше насіння та зростить плоди вашої справедливости, щоб ви у всьому збагатилися всякою щедротою, яка через нас складає Богові подяку.

Epistle
(2 Cor 9:6-11)


Brethren: Whoever sows sparingly will also reap sparingly, and whoever sows bountifully will also reap bountifully. Each must do as already determined, without sadness or compulsion, for God loves a cheerful giver. Moreover, God is able to make every grace abundant for you, so that in all things, always having all you need, you may have an abundance for every good work. As it is written: “He scatters abroad, he gives to the poor; his righteousness endures forever.” The one who supplies seed to the sower and bread for food will supply and multiply your seed and increase the harvest of your righteousness. You are being enriched in every way for all generosity, which through us produces thanksgiving to God.

Евангелія
(Лк 5:1-11)


Того часу, коли Ісус стояв біля Генезаретського озера, побачив два човни, що стояли край озера: рибалки вийшли з них і полоскали сіті. Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити.
Коли він перестав говорити, сказав до Симона: “Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.” Озвався Симои і каже: “Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті.” Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися. Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли допомогти їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати. Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: “Іди від мене, Господи, бо я грішна людина,” Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали; також і Якова та Івана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: “Не бійся! Віднині людей будеш ловити.” І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.

Gospel
(Lk 5:1-11)


At that time, Jesus was standing by the Lake of Gennesaret. He saw two boats there alongside the lake; the fishermen had disembarked and were washing their nets. Getting into one of the boats, the one belonging to Simon, he asked him to put out a short distance from the shore. Then he sat down and taught the crowds from the boat. After he had finished speaking, he said to Simon, “Put out into deep water and lower your nets for a catch.” Simon said in reply, “Master, we have worked hard all night and have caught nothing, but at your command I will lower the nets.” When they had done this, they caught a great number of fish and their nets were tearing. They signaled to their partners in the other boat to come to help them. They came and filled both boats so that they were in danger of sinking. When Simon Peter saw this, he fell at the knees of Jesus and said, “Depart from me, Lord, for I am a sinful man.” For astonishment at the catch of fish they had made seized him and all those with him, and likewise James and John, the sons of Zebedee, who were partners of Simon. Jesus said to Simon, “Do not be afraid; from now on you will be catching men.” When they brought their boats to the shore, they left everything and followed him.