SUNDAY READINGS

(still in ß testing...)

 

    Home

Readings for August 13, 2017
10th Sunday after Pentecost

Апостол
(1 Кор 4: 9-16)


Браття, мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям. Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж - міцні; ви славні, ми ж без чести. До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б'ють, і ми скитаємось. Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо; нас ганьблять, а ми з любов'ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі. Не щоб осоромити вас я цс пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангеліє в Христі Ісусі. Отож благаю вас: будьте моїми послідовниками.

Epistle
(1 Cor 4: 9-16)


Brethren: God has exhibited us apostles as the last of all, like people sentenced to death, since we have become a spectacle to the world, to angels and human beings alike. We are fools on Christ’s account, but you are wise in Christ; we are weak, but you are strong; you are held in honor, but we in disrepute. To this very hour we go hungry and thirsty, we are poorly clad and roughly treated; we wander about homeless; and we toil, working with our own hands. When ridiculed, we bless; when persecuted, we endure; when slandered, we respond gently. We have become like the world’s rubbish, the scum of all, to this very moment. I am writing you this not to shame you, but to admonish you as my beloved children. Even if you should have countless guides to Christ, yet you do not have many fathers, for I became your father in Christ Jesus through his gospel. Therefore, I urge you, be imitators of me.

Евангелія
(Мт 17: 14-22)


Того часу, коли ж прийшли до народу, тоді приступив до Ісуса один чоловік і, припавши йому до ніг, каже: “Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.” “Роде невірний та розбещений, - відповів Ісус, - доки мені з вами бути? Приведіть мені його сюди!” Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті. Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: “Чому не могли ми його вигнати?” Ісус сказав їм: “Через вашу малу віру; бо істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди - і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого. А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом.” Як вони зібралися в Галилеї, Ісус мовив до них: “Син чоловічий має бути виданий у руки людям.”

Gospel
(Mt 17: 14-22)


At that time, a man approached Jesus, knelt down before him, and said, “Lord, have pity on my son, for he is a lunatic and suffers severely; often he falls into fire, and often into water. I brought him to your disciples, but they could not cure him.” Jesus said in reply, “O faithless and perverse generation, how long will I be with you? How long will I endure you? Bring him here to me.” Jesus rebuked him and the demon came out of him, and from that hour the boy was cured. Then the disciples approached Jesus in private and said, “Why could we not drive it out?” He said to them, “Because of your little faith. Amen, I say to you, if you have faith the size of a mustard seed, you will say to this mountain, ‘Move from here to there,’ and it will move. Nothing will be impossible for you.” As they were gathering in Galilee, Jesus said to them, “The Son of Man is to be handed over to men, and they will kill him, and he will be raised on the third day.”